Як провести інвентаризацію необоротних активів?

Період, у якому слід провести інвентаризацію необоротних активів, становить три місяці (1 жовтня — 31 грудня звітного року). Можна провести суцільну інвентаризацію, тобто перевірити стан та наявність усіх необоротних активів, які перебувають на балансі та/або орендовані або прийняті на відповідальне зберігання. Проте можуть бути і винятки.

Зокрема, якщо передбачається тимчасове вибуття ОЗ з підприємства (наприклад, передача на відповідальне зберігання), то інвентаризацію таких об’єктів слід провести до дати їх тимчасового вибуття.

Крім того, щодо земельних ділянок, будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів інвентаризація може проводитися один раз на три роки. При цьому за рішенням керівника підприємства інвентаризація інструментів, приладів, інвентарю (меблів) може проводитися щороку обсягом не менше 30% усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням інвентаризацією всіх інструментів, приладів, інвентарю (меблів) протягом трьох років.

Особливості інвентаризації під час війни

До початку інвентаризації основних засобів має бути перевірено:

• наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на основні засоби;
• наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання, у тимчасове користування.

Якщо під час такої перевірки будуть виявлені розбіжності і неточності у бухгалтерському обліку або технічній документації, то вносяться відповідні виправлення й уточнення.

При безпосередньому проведенні перевірки наявності ОЗ інвентаризаційний опис складається за об’єктами ОЗ чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання, однакової вартості об’єкти основних засобів, що надійшли одночасно на підприємство та щодо яких ведеться груповий облік, в інвентаризаційному описі наводяться за найменуванням зі зазначенням кількості цих об’єктів. Водночас допускається складання групових інвентаризаційних описів МНМА, виданих в індивідуальне користування працівників, зі зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в інвентаризаційному описі.

В аналогічному порядку можуть складатися інвентаризаційні описи інших необоротних матеріальних активів.

У інвентаризаційному описі мають бути зазначені:

• найменування відповідно до основного призначення об’єкта;
• інвентарний номер (правильність його присвоєння має бути перевірена інвентаризаційною комісією);
• виготовлювач (назва виробника);
• заводський номер (у разі його наявності);
• рік випуску;
• первісна (переоцінена) вартість;
• сума зносу;
• строк корисного використання;
• інші відомості (за потреби).

Якщо в процесі відновлення, реконструкції, розширення чи переобладнання об’єкта ОЗ змінилось основне його призначення, то такий об’єкт вноситься до інвентаризаційного опису за найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

Під час інвентаризації машин, обладнання та транспортних засобів перевіряються заводські номери кузова, двигуна, шасі тощо.

Інвентаризація земельних ділянок, будівель, споруд, іншої нерухомості, водоймищ та інших об’єктів природних ресурсів повинна здійснюватись разом з перевіркою наявності документів, що підтверджують право власності підприємства на ці об’єкти.

Окремий інвентаризаційний опис має бути складено щодо ОЗ, які не придатні до використання або експлуатації, та не підлягають ремонту чи відновленню.

Зауважимо, що не завжди фактична відсутність ОЗ свідчить про їх нестачу. Наприклад, ОЗ можуть перебувати на ремонті на інших підприємствах. У такому випадку вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі відповідних документів про передачу у ремонт.

Якщо ж, навпаки, виявлено об’єкти, що не знаходяться на обліку, а також об’єкти, дані про які відсутні в обліку, то до інвентаризаційного опису мають бути внесені відсутні відомості, і технічні показники про такі об’єкти вносяться, наприклад, так: про будівлі — зазначаються їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішній чи внутрішній обмір), площа (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо. Оцінка таких об’єктів проводиться за справедливою вартістю.

Нагадаємо, що справедливою вартістю є сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.

Бухгалтерський облік результатів інвентаризації розглянемо у таблиці:

Особливості інвентаризації нематеріальних активів

Звісно, що перевірити «у натурі» наявність таких об’єктів ми не можемо, тому це встановлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або за документами, якими оформлені майнові права. Одночасно з перевіркою їх наявності перевіряється і обґрунтованість їх оприбуткування.

До інвентаризаційного опису таких активів слід внести такі дані:

• назву;
• характеристику;
• призначення;
• дату придбання (введення в експлуатацію);
• первісну (переоцінену) вартість;
• суму накопиченої амортизації;
• строк корисного використання;
• кількість та вартість об’єкта чи групи об’єктів.

Такий опис складається за об’єктами нематеріальних активів чи групами однотипних за призначенням і умовами використання об’єктів нематеріальних активів та окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Якщо під час інвентаризації будуть виявлені лишки об’єктів, то вони вносяться до інвентаризаційного опису із зазначенням наведених вище даних, а їх оцінка проводиться виходячи із справедливої вартості.

В обліку виявлені нематеріальні активи відображаються такими записами:

І наостанок — розглянемо особливості інвентаризації незавершених капітальних інвестицій

Термін для проведення річної інвентаризації таких активів становить два місяці (тобто інвентаризацію необхідно провести у термін з 1 листопада по 31 грудня).

Інвентаризація незавершених капітальних інвестицій проводиться шляхом перевірки їх у натурі та встановлення фактичної наявності та обсягу. Щодо таких активів у інвентаризаційних описах вказуються найменування об’єкта та обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням.

Окремі інвентаризаційні описи складаються щодо таких об’єктів:

• збудовані об’єкти, що фактично введені в дію повністю або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами, а також завершені, але з якихось причин не введені в дію об’єкти (із зазначенням причин, з яких виникла затримка оформлення здачі в експлуатацію наведених об’єктів);
• будівництво яких припинене та проектно-вишукувальні роботи щодо нездійсненого будівництва, які мають бути списані з балансу (із зазначенням даних про характер виконаних робіт і їх вартість згідно з кошторисом та причин припинення (нездійснення) будівництва);
• обладнання та устаткування, що передане для монтажу, який фактично не розпочато, а також законсервованих і тимчасово зупинених будівельних об’єктів, розробок, нематеріальних активів.

У бухгалтерському обліку результат інвентаризації капітальних інвестицій оформлюється записами: